Нестандартні уроки

Конспект уроку

з української мови

Тема.  Дієприкметник – форма звична

           Чи цікава й поетична?

Мета: повторити, узагальнити і поглибити вивчений матеріал із розділу

«Морфологія»;

розвивати уміння визначати ознаки дієприкметника;

формувати навички використовувати у мовленні дієприкметники;

виховувати любов до поетичного слова.

Тип уроку: урок-поезія

Обладнання: картки, буклети «Поетична мандрівка до країни Морфології», роздатковий матеріал, слайд-фільм, збірка поезій 
Л. Забашти, квіти для віночка.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності.

 Епіграф:

Сплетемо сьогодні віночок

Із мальв, чорнобривців, калини,

З барвінку, волошок і маку –

Поетичний вінок України!

III. Актуалізація опорних знань.

–     Поетична мандрівка до країни Морфології, (буклет, назви)

–     Чи всі названо частини мови? (прийменник)

– Які ще 2 населених пункти ми маємо відвідати? Чим багата родина  дієслова? (дк і дл)                                                                                     

– Повторимо вивчене про дк (п.18,20), склавши схему.

ІV. Закріплення вивченого.

Тренувальні вправи.

1  Робота з підручником: вправа 246.

Прочитати рядочки із поезій, виписати дк і визначити їх морфологічні ознаки. ( активний чи пасивний перевірте самостійно за пам'яткою)

2  Вибірковий диктант (із поезій виписати дк і визначити активний - пасивний)

1.       Щастя згублені ключі.

 Як би їх знайти хутчій?

2.       Душа окрилена окріпла:

 «Кому хвалу свою пошлю?»

3.        На грані світліючих років

        Являвся часом день.

4.       Вмита сонцем і весною,

      Мятой-рутой, калиною.

5.         Як, мабуть, і в часи Бояна

        Уквітчана пора весняна.

6.         Знову дід мені рече:

         Під лежачий камінь вода не тече.

7.         Посивіле небо

         Хмуриться дощем.

8.         Любая, милая, ти згадай:

         Чи засмучена ти ходиш,

         Чи налита щастям вкрай?

 3 Робота за картками (скласти поезію, використавши запропоновані дк, визначити  їх синтаксичну роль у реченні)

Настане день,-----------------квітками,

Весна привітається з нами.

 І ­­­­­­­­­­­­­­­­­­------------------          лелека

Додому повернеться здалека!

Слова для довідок: стомлений, обтяжений.

Килим      --------- з проміння,

---------------           відгоміння.

Серед  ----------        рясності

Я шукаю ясності.

 Слова для довідок: квітучої, витканий, відболіле.

4 У поезіях митці слова часто використовують авторські неологізми. Згадаємо  правило.  ( Нові слова,  утворені  письменником,  називаються  авторськими  неологізмами.) Майстрами авторських неологізмів в українській літературі можна назвати Павла Тичину, Максима Рильського, Андрія Малишка, Михайла Стельмаха, Миколу Вінграновського, Івана Драча та Василя Стуса)

Виконання вправи 243 (усно). Яка роль авторських неологізмів? Підготовка до  виконання домашнього завдання.

–   Зразок використання авторських неологізмів-дієприкметників. Тодось Степанович Осьмачка «Україні»

Шляхи мої неміряні,

гори мої неважені,

звірі мої ненаджені,

води мої неношені,

риба у них неціджена,

птахи мої незлякані,

діти мої незлічені,

щастя для їх незлежане...

Оце такая в тебе

матінка,

в руці Господній

Україна.

Синьонебая!

–  Епіграф. Перефразуємо епіграф, поставивши дієслова у формі минулого часу. До циклу поезій Любові Забашти, що має назву « Квітковий фестиваль», ми підготували слайд-фільм. Подивіться його, доторкніться до  прекрасного - квітів і поезії.

4 РМ Складання сенкану (опис квітки).

V. Підсумкова бесіда.

Домашнє завдання. Повторити правила п. 18,20 і 21;

Середній рівень - скласти жартівливу розповідь про життя класу, використовуючи дієприкметники. Достатній рівень- придумати неологізми-дк.

Високий  рівень  -  скласти  вірш  про  рідне  селище  чи   вулицю,  використавши дк.

                                             Конспект уроку
                                          з української мови

Тема.  Я із іменником дружу

           (узагальнення і систематизація вивченого)

Мета: узагальнити і систематизувати вивчене із теми «Іменник»;

розвивати уміння визначати ознаки іменника;

формувати навички використовувати його у мовленні;

виховувати культуру поведінки.

Тип уроку: урок-зустріч

Обладнання: картки, буклети «Скоромовки», «Лексичне багатство», « Загадки-жарти», тести.

Епіграф: Іменник – це наш вірний друг!

                  Про все розкаже він навкруг.

                                                  (Л. Боденко)

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ Мотивація навчальної діяльності.

«Мозковий штурм»

Урок-зустріч друзів; епіграф; тема.

–       Складемо правила поведінки

1.     Один за всіх – всі за одного.

2.     Умій говорити та слухати.

3.     Будь ввічливим.

4.     Пиши та говори правильно.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

–       Знайомство. ( своє ім’я по батькові і сусіда по парті) Питання с.181; розповідь «іменника»; фронтальне опитування.

ІV. Тренувальні вправи.

1    1. Робота за картками.

1 1)  Ми вчимо частини мови.

Всі їх треба добре знати,

Щоб здобути знань основи,

I щоб грамотно писати.

Перша з них — іменник, друже,

Всі його в нас люблять дуже,

Бо все-все він називає –

Від землі до коровая.

2.     2) Мама, мир і Україна,

 Сонце, небо, світ, людина.

Звуки, букви, слово, мова  –

Все — частина ця чудова!

   3) Хто? Сестричка, ненька, батъко,

Пташка, білочка, зайчатко.

   4) Що? Земля, ріка, діброва,

Книжка, зошит, ручка, школа...

 Вивчи цю частину мови!

                                    (Л. Швед)

У 1 частині поставте іменники у потрібній формі і визначте відмінок.

У 2 частині позначте назви істот і неістот +  – та підкресліть власну назву.

У 3 частині визначте відміну іменників.

У 4 частині підкресліть зайве слово, у всіх інших визначте групу.

– Виконали ми прохання автора поезії?

   2. Перевіримо, чи умієте правильно писати.

Словниковий диктант

Немовля, неправда, вулиця Шевченка, журнал «Однокласник», сіллю, честю, матір’ю, подружці, грушею,  стрічечка, розумничка, гарбузиння, добриво, Ганна Семенівна, знання, кошеня.

    3. Правильно писати – це означає не тільки дотримуватись орфографічних правил, а і використовувати мовне багатство. Чим більший словниковий запас ви матимете, тим легше це буде робити.

–       Виразно прочитайте вірш Оксани Сенатович, випишіть синоніми до слова балакун, підкресліть іменники спільного роду і поясніть, чому дім так і не був збудований.

    4. Робота із підручником.

–       – Прочитайте прислів’я із вправи 351 і випишіть те,  яке є підсумком віршика.

– Морфологічний розбір слова говоріння.

5.                Чітко і виразно говорити допомагають  скоромовки.

–       Виписати 9 скоромовку, зробити синтаксичний розбір речення.

–       Морфологічний розбір слова бобренятами.

6.     Розваги. (метаграми)

7.                РМ. Доберіть епітети до слова друг.

–       Розгляньте фото «Два Гоші» (с.181). Уявіть, про що могли б говорити морський котик і хлопчик, які мають однакові імена. Складіть кілька реплік цього діалогу.

V. Підсумкова бесіда. Епіграф.

– Чи згодні ви із думкою автора?                                                                                                                                                                                                         Дружіть між собою, адже гуртом можна будь-який «дім побудувати», тобто будь-яку справу зробити. Дружіть із іменником,  із усіма іншими частинами мови – тоді ваша мова буде бездоганною!

–       Тести.

Домашнє завдання.  Підготуватися до контрольної роботи, вправа 355 ( морфологічний розбір 2 іменників).

5.     

                                   

Конспект уроку співробітництва

(готують і проводять учні 8-9 класів для учнів 5-6 класів)

Тема.  В. О. Сухомлинський “Казки школи під голубим небом”. 
 Цілую  руки матері святі

Мета: ознайомити учнів із біографією В. О. Сухомлинського, його        

             творчістю   та педагогічною діяльністю;

            розвивати уміння аналізувати художній твір;

           виховувати любов до матері та культуру читання.

Обладнання: портрет В. О. Сухомлинського,    збірки творів   
 В. О. Сухомлинського, малюнки учнів, буклети «Правила для дітей», опорні схеми.

Епіграф:     По-справжньому любити батька й матір – це значить    

                   приносити в дім мир і спокій.

                                                                              В. О. Сухомлинський.

Хід уроку

1) Організаційний момент.                                                                                         

2)Повідомлення теми і мети.

Сьогодні у нас незвичайний урок. Можливо, зараз хтось із вас зробить перший крок у майбутню професію. Адже серед вас є ті, котрі хочуть бути вчителями чи вихователями. Надамо їм можливість виявити свої педагогічні здібності.

Отже, знайомтесь із новими учителями української літератури. Вони і проведуть урок за прекрасними творами нашого видатного земляка, педагога і письменника  В. О. Сухомлинського.  А оскільки незабаром свято мам, то тема нашого уроку: « Цілую руки матері святі».

–Обговорення епіграфа.

3) Робота над темою.

Розповідь учнів-учителів

Життєвий і творчий шлях В. О. Сухомлинського

Василь Олександрович   був схожий на звичайного   сільського учителя,
який почувається дещо скуто серед гамору і мешутні. Але у скромній його
постаті відчувалася глибока людська гідність, той великий духовний світ,
що  струменів з розумних очей, випромінюючи
якесь потужне поле. Глибока природна інтелігентність   й делікатність були
чи      не   найвизначнішими      його   рисами.      Але   за   цією   м'якістю
приховувалася   могутня вольова   натура та  крем'яний характер.

Ось така людина виросла в простій селянській родині.  Народився він 28 вересня 1918 року  в с.  Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області.  Батько його, Олександр Омелянович, орав землю, столярував і теслярував у школі. Мати, Оксана Овдіївна, працювала в колгоспі, займалася домашнім господарством, вишивала, займалася шитвом. У сім'ї, крім Василя, було ще троє дітей  – Іван, Сергій і Меланія. Змалку в дітей виховували любов до книги, тому і ріс хлопчик жвавим і допитливим. Дуже любив малювати.  У навчанні був старанним  і здібним, мав чудову пам'ять.

У 1939 році Василь Олександрович закінчив факультет української  мови і літератури Полтавського педагогічного   інституту і розпочав   педагогічну діяльність.

У 1941 році став   на захист Батьківщини. На   війні   був до   Перемоги,
нагородженим орденом і медалями,  двічі тяжко поранений.

Від 1947 року    й до кінця    свого подвижницького життя    працював
директором  Павлиської середньої школи   на Кіровоградщині. У 1955 році
захистив кандидатську дисертацію на тему: «Директор школи  –  керівник
навчально - виховної роботи », став заслуженим учителем України.

35 років   викладав українську мову   і літературу,   розробляв теорію   й
методику   виховання      дітей   в   шкільному      і   родинному   колективах.
Павлиська школа  стала лабораторією  передового і новаторського  досвіду
педагогіки.

        У   1960  році   була  опублікована     трилогія   «Серце   віддаю   дітям»,
«Народження громадянина», «Листи до сина».                                                                                                                                          

У книзі «Серце віддаю дітям» описана «школа радости»:  фізичне загартовування, розумовий розвиток, естетичне виховання в початковій школі. «Народження    громадянина»    –   аналіз    проблем    виховання    підлітків, формування їх моральних якостей. «Листи до сина»  – розмова з вихованцем, що покинув стіни школи.  На високу оцінку заслуговують і такі праці, як : «Павлиська середня школа», «Розмова з молодим директором школи», « Сто порад учителеві», «Батьківська педагогіка».

Усі твори Сухомлинського носять виховний характер, тому    що це був письменник усім своїм талантом, роботящим умом, всім серцем, педагог за покликанням. Він склав 10  правил для дітей: чого не можна робити.  У вас на парті лежать буклети «Правила для дітей», прочитаємо їх. Запам'ятайте і завжди дотримуйтеся цих правил:

1.  Не можна ледарювати, коли всі працюють.

2.          Не можна сміятися над старістю  і старшими людьми,  про старість
треба говорити тільки з повагою.

3.         Не  можна  заходити  в  суперечку     з  шанованими  і  дорослими
людьми.

4.          Не можна виявляти незадоволення тим, що   в тебе   немає якоїсь
речі.

5.          Не можна допускати, щоб   мати давала тобі те, чого вона не бере
собі.

6.          Не можна роботи того, що осуджують старші.

7.          Не можна залишати старшу рідну людину одинокою.

8.          Не можна збиратися в дорогу,   не спитавши дозволу   і поради   у
старших.

9.           Не можна сідати до столу, не  запросивши старшого.

10.          Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.

              Знаходячись у лікарні,   тяжко хворий Василь Олександрович   думками
линув до школи.   Діти з квітами прийшли до свого учителя,   він підвівся,
поглянув у вікно і промовив: «Діти йдуть до школи, а я іду із життя ».

2 вересня 1970 року перестало битись серце В. О. Сухомлинського. Похований він всього за триста метрів від школи, якій віддав усе своє життя.

Фізична смерть   не припинила   його творчих   досягнень, не   зупинила
його служіння    школі,    учительству,    педагогічній    науці. Вічний    слід
залишив    він у    своїх книгах, щоденнику, який    вів    32 роки.    Василь

Олександрович завжди буде для нас взірцем, адже являв собою довершений зразок людини майбутнього – всебічно і гармонійно розвиненої, кришталево чистої.

       Василь Олександрович  писав: «Казка – це вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови». Його казки однаково хвилюють і дорослих, і дітей.

1 учень  розповідає історію школи під голубим небом, знайомить дітей із збіркою « Казки школи під голубим небом», її розділами. Читає казку  «Прийшла мама»  і аналізує із класом:

        – Яка пора року зображена у казці? Докажіть.

– Що здається маленькій Зої?                                                                                         

– Чи боїться вона?

–       Що відповідає мамі?

–       Як змінилася погода на вулиці? Чому?

2 учень:  прочитаємо казку «Моя мама пахне хлібом»:

–       Про що розмовляють хлопчики?

–       Ким працювала мама Миколки?

–       А Толі?

–       Які професійні слова використовуються?

–       Чи можна визначити, чия професія важливіша?

–       Чи можна назвати хлопчиків хвальками?

–       Чому ж вони хваляться?

–       Чи важливі професії у ваших мам?

3 учень: дома ви самостійно читали казку «Мій жайворонок у віконце полетів». Перекажіть її.

–Як звати найменшого сина?

–Чому мама так його називає?

 –А як він ставиться до мами?

–Чи турбується син про неї? Як?

–Чому хлопчик заплакав, хоча про нього ніхто нічого не говорив?

–Чи не літають жайворонки у віконце у вас вдома?

4 учень розповідає « Яблуко в осінньому саду.»

–Опишіть сад.

–Чому зраділи дівчатка?

–Як вони поділили яблуко?

–Що зробила мама?

–Чи ділитесь ви зі своїми мамами?

1 учень  роздає надруковані слова та інсценує із дітьми казку «Найласкавіші руки».

Автор: Маленька дівчинка приїхала з мамою до великого міста. Пішли вони на базар. Мама тримала доньку за руку. Дівчинка побачила стільки цікавого, що від радощів заплескала в долоні і... загубилася у натовпі.

Дівчинка (плаче):

–    Мамо! Де моя мама?

Люди ( 6 чоловік, обступили дівчинку):

–       Як тебе звати, дівчинко?

–    Олею.

–       А як маму кличуть? Скажи, ми її зараз знайдемо.

Дівчинка                                                                                                                            

–       Маму кличуть... мамою...мамусею...

Люди ( всміхаються, заспокоюють):

 – Скажи, які у твоєї мами очі – карі, голубі?

 – Очі у неї... найдобріші...

–  А коси? Яке волосся у мами – чорне, русяве?

–             Волосся ... найкрасивіше...
–  Скажи, які в неї руки?

–  Може, у неї якась родимка на руці, згадай.

–    Руки у неї... найласкавіші...

Пішли люди й оголосили по радіо:

« Загубилась дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіше волосся,

найласкавіші в світі руки»

І мама одразу ж знайшлася. ( обіймає доньку.)

–       Що було, на вашу думку, далі?

–       Що розповіла дівчинка мамі?

–       Уявіть себе на її місці: що сказали б ви?

2 учень: В. О.Сухомлинський у багатьох казках використовував елемент байки. Згадаємо, що називається байкою?

–Користуючись опорною схемою, назвіть її ознаки. ( схема спроектована на дошку)

Байка – це невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту.

Будова байки

                           оповідь                                                                                 мораль

                  (розгортання події)                                                         (повчальний висновок)

Прочитаємо казку «Вороненя і соловей».                                                                           

–Чому плакало Вороненя?                                                                                              

–       Як вирішив розрадити його соловей?

–Чи сподобалась Вороненяті чарівна солов’їна пісня? Чому?

–Про що задумався Соловей?

–Чи можна назвати цю казку байкою? Які ознаки байки вона має?

3 учень: прогнозоване читання казки «Сива волосинка» та її аналіз:

–Чому посивіла Михайликова мама?

–Що сказав син мамі?

–Чи зрозумів він її відповідь?

–Чи є у ваших мам сивина?

–А як ви думаєте, чому сивіють наші мами?

4 учень:  самостійно прочитайте казку «Сім дочок».

–Яка із дочок по-справжньому любила маму?

–Які порівняння використовує автор? Запишіть їх.

3) Підсумки уроку:

–       Розвиток зв`язного мовлення. Складіть діалог на тему: «Розмова із мамою», використавши порівняння.

–       Розгляньте малюнки і скажіть: до яких вони казок?

Учитель:

Дякую всім  нашим учителям, котрі підготували і провели цей урок!  Він закінчився,  але його тема  залишається актуальною для усіх нас щодня. Любіть своїх мам, поважайте їхню працю!

Читайте твори В.О.Сухомлинського, вони  вчать  бути справжніми людьми. А для тих, хто обере педагогічну професію, цей урок стане першим кроком у вивченні неоціненної спадщини видатного колеги-земляка.

 Домашнє завдання: написати твір-мініатюру на тему: «Цілую руки матері святі» або виготовити листівку до свята.