1) Використовую на уроках елементи казкотерапії.
Казкотерапія
— це система передачі життєвого досвіду, розвитку соціальної чутливості,
інтуїції і творчих здібностей. На Сході здатність
казки позитивно впливати на психічний стан людини була помічена лікарями й
використовувалася свідомо. Один із найвідоміших прикладів такого лікування – історія Шахерезади
із серії казок «Тисяча і одна ніч». Цілющі властивості казки було покладено в
основу цілого напряму сучасної психотерапії, названого казкотерапією. Діти із
задоволенням працюють над казкою, адже казки
люблять всі. У казковій формі свою проблему легше побачити і легше прийняти (не
так образливо, не так боляче). Для казкового героя легше придумати вихід з
положення – адже в казці все можна! До того ж всім відомо, що
казки завжди добре закінчуються.
Казкотерапія – один з
найменш безболісних способів психотерапії. Можливо, тому за допомогою казок
(або під їх впливом) можна спробувати
корегувати поведінку дитини. Тобто, на уроці ми не тільки вчимо, а і
обов’язково виховуємо. Так, у 5 класі на уроці розвитку зв’язного мовлення,
коли працюємо над описом природи, пропоную дітям власну казочку «Коли приходить
весна». Аналізуємо текст: виписати імена звіряток; вибрати ознаки приходу
весни, котрі вони назвали, назвати художні засоби, повторити вимоги оформлення
діалогу, інсценувати діалог та продовжити його, виконати запропоноване у кінці
казки завдання письмово.
Коли приходить весна
Повертаючись із лісової школи,
звірятка жваво обговорювали сьогоднішє домашнє завдання. Їхній учитель Бобер
Бобрович на останньому уроці сказав:
–Вдома
напишете твір на тему: " Вже прийшла весна-красна."
Біля старої дупластої сосни, як
завжди, зупинились погратись. Але за суперечкою забули навіть про ігри.
– Я
знаю! Я знаю, коли приходить весна, – стрибаючи на одній нозі навколо пенька,
вигукувало непосида-зайченя Вухань.– Це коли мама дістає мені сіру шубку, а мою
білу ховає до наступної зими.
–
До чого
тут твої шубки? – заперечило бобреня Бобко. – Весна приходить, як тільки лід на
нашій річці зійде.
–
Так,
так,– знехотя обізвалося вайлувате поросятко Хрюша. – Тоді ще й сніг розтає і
наш сусід ведмідь Михайло Михайлович прокидається і виходить зі своєї барлоги.
Маленька
білочка Пушинка, щоб її усі побачили і почули, вистрибнула на пеньок і
пропищала:
–
А ще
починають виспівувати пташки у нас на деревах, і я вранці прокидаюся від їхніх
пісень, тому ніколи не запізнююся до школи.
Лисеня Хитрик майнуло своїм вогником-хвостиком і теж
втрутилося в розмову:
– От як тільки розтулять після зимового сну
вічка підсніжники та проліски, мати-й-мачуха та фіалки, отоді й надходить
весна.
– І сонечко добре пригріває, так що можна
покачатися по зеленій травичці,– вигукнув, розмахуючи новим яскравим портфелем,
задавакуватий вовчик Сірко.
– Не тільки травичка зеленіє весною, дерева теж
тріпочуть молодими пахучими листочками, – додало лосеня Лосик.
Гамір
стих. Тоді мовчазне їжаченя Колючка розгублено промовило:
– Друзі, то коли ж приходить весна?
А ви, любі читачі, знаєте, коли приходить
весна? Допоможіть звіряткам виконати домашнє завдання!
2) Використовую метод сугестопедії.
Творець цього методу – болгарський психолог та психіатр Лозанов
пропонує вчителеві перед уроком вивішувати плакати (бажано красиво, яскраво
оформлені) з новими правилами, поняттями. Учні заходять у клас, ніхто їх не
примушує звернути увагу на цю нову інформацію, але кожен мимоволі, краєм ока,
її зауважує, і права півкуля мозку її миттю занотовує. На уроці вчитель доводить інформацію до
свідомості, демонструючи учням, що вони все це знають, бо усе вже бачили, і
тепер лише мають собі пригадати. Тобто, ми переконуємо їх, базуючись на тому,
що це під силу кожному, бо немає таких, у кого б не було мозку з його правою
півкулею, котрий автоматично все занотував.
Виявилося, що ілюзія про те, що учні
вже все знають не така вже й погана. Для впровадження цього методу
переобладнала традиційний стенд
«Сьогодні на уроці», роблю відповідні записи на дошці або таблиці, малюю схему
чи друкую на комп’ютері у вигляді оголошення. Учні на перерві із цікавістю
розглядають усе. І навіть не тільки найсильніші з них на уроці уже пробують
розповісти новий матеріал. Звичайно, цей метод доцільно використовувати не
перед кожним уроком, та й теми добираються відповідно до рівня певного класу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий