Позакласна робота

Сценарій

театру-музею

 «У світлиці»

            

Вступне слово учителя.

Є щось святе в словах: мій рідний край.

Для мене – це матусі пісня ніжна,

Ранковий сад, від квіту білосніжний,

І калиновий в тихім лузі гай.

Для мене – це твої стежки й мої,

В містах і селах стоптані любовно,

Й пісень чарівних тихі ручаї –

Усе, що серцю рідне невимовно.

 Історія завжди пов’язана із конкретними місцями та подіями. Сьогодні ми відвідаємо шкільний музей – доторкнемось до історії рідного краю. Хочеться, щоб ви не лише ознайомилися із стародавніми речами, зібраними там, а й пошанували  людей, які ці речі створили, ними користувалися і передали нам у спадок як пам'ять про минуле нашого народу.

Екскурсія у краєзнавчий музей.

Учениці в українських костюмах проводять екскурсію. (Покуть:ікона, Біблія; мисник: посуд; скрині: одяг, вишиті рушники; хатній реманент; ткацький верстат, стіл і лави, піч; портрет Т. Г. Шевченка – читають «Заповіт», кладуть квіти).

Учитель. У такій світлиці збиралася молодь, щоб відпочити і порозважатися.

Інсценізація.

1 дівчинка. Де так довго ти блукала?

Що, коноплі засівала?

Чи нема чого робити?

Хочеш хлопців приманити?

Хлопчик.

То тебе Явдошка звати?

Як таку не покохати?

І весела, й жартівлива,

І в роботі не лінива.

Мене ж кличуть Опанас…

2 дівчинка.

Це ти в лузі свині пас?

Йшов Панас, впав у квас,

Перекинув діжку, замурзав доріжку,

Узяв підводу, пішов по воду,

На горі спіткнувся, об дуб навернувся,

Чи так, чи не так? Чи ти ледар, чи дивак?

1 дівчинка. Наші хлопці-ледацюги, не вміють робити,

                      Тільки хочуть біля печі свої боки гріти.

Хлопчик. А дівчата-небожата люблять лиш хвалитись,

                  Одна одну обмовляють і не вміють битись.

2 дівчинка. Годі вам сваритись, краще усі разом пограємось.

–       Українська народна гра « Горщик» . (для гостей)

Учитель.

         Дякуємо всім артистам за цікаву виставу. Наш урок закінчується, та не завершено розмову про славну історію, традиції, звичаї та обряди рідного краю. Ви – майбутнє України. Саме вам примножувати досягнення і здобутки своїх батьків. Будьте гідними продовжувачами козацького роду, своїми добрими ділами прославляйте Кіровоградщину, свій рідний край.

Домашнє завдання. Записати народні ігри (сучасні та минулих років)

Сценарій  свята мови

«Мов крила ластівки»

Ведучий 1. Мово рідна! Ти ж – як море безконечна, могутня, глибока. І котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.

         Краса моя! У тобі мудрість віків і пам’ять поколінь, і зойк матерів у годину лиху, і переможний гук лицарів твоїх у днину побідну, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого. У тобі, мово, неосяжна душа народу – його щирість, радощі й печаль, його труд і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його.

Ведучий 2. Арфо серця мого! Люблю зажуру пісень твоїх, і невмирущий оптимізм гумору твого, і музику слів твоїх.

Скарбе мій єдиний! З тобою я найбагатший і найдужчий у світі, без тебе – перекотиполе, що його несе вітер у сіру безвість, у млу небуття. Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в годину смутку. Люблю тебе в гніві, коли ти клекочеш, як блискавка. Люблю і твою ніжність, ласкавість. Лагідність, коли одним-однісіньким словом зігріваєш, мов сонце, і підносиш над хмари та над зорі, і повертаєш до діяння, до життя, наснаго моя і мудрий вчителю мій!

Ведучий 1.Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я, вірний і вічний юнга твій…Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є вічність. Ти є правда.Добро і краса народу нашого. Тож такою і будь, мово рідна!

– Звучить пісня « Моя Україна.»

–       Учні читають вірші:

          1.В.Сосюри « О мово моя!»

2.Л.Забашти «Рідна мова.»

3. О. Підсухи «Мова.»

4 М.Рильського «Рідна мова.»

 Учень і учениця зачитують звернення:

«До тебе, саме до тебе це слово! Це від тебе залежить зараз, чи перерветься золота нитка тисячоліть. Це від тебе, саме від тебе залежить, чи джерело рідної мови замулиться в твоїй душі, а чи пружно і вільно дихатиме!

         Тільки рідне слово, виплекане твоїм родом і народом, має таємничу здатність тримати людину у повноті її історичного і духовного буття. Тільки від порога рідної мови ти можеш виходити на широкі магістралі світу. А безмір світовий і космічний не дасться тобі в руки, коли ти будеш безбатченком.Чуєш, пісня лунає, ти мимохіть тягнешся вслід за нею – вона старіша від тебе на тисячоліття і на тисячоліття молодша.Слово у пісні, як вода у ріці. Жива вода рідної мови на ноги тебе зведе і тоді, коли ти зневірився вже у всьому.І перше слово твоє, до мами звернене, і материнське слово хай розширює твої груди озоном людської гідності. Це ти несеш слово в серці, як наполохану пташку. Слово довірилося тобі і повірило в тебе. Не сполохай рідного слова, захисти його, до серця притули, життям своїм переповни. Ти,  саме ти, мій ровеснику, – і ніхто інший.

–       Звучить пісня «Озори мене цвіт-калиною.»

Учитель: А захистити рідне слово, наповнити його життям ми зможемо тільки досконало володіючи орфографічним кодексом, котрий представлений « Українським правописом».

«Науковець» розповідає історію виникнення і розвитку, внесення змін і доповнень до нині діючого правопису.

Учитель: хто із вас найкраще знає рідну мову, дізнаємось, провівши гру «Юний лінгвіст».

                                             Запитання для гри.

1)    У якій групі приголосних відбувається спрощення:

а) ждн, здн, стн;

б)рлн, вчс, ктч.

2)    Де правильно написані слова:

а) бесчесний, бесдомний;

б)  розсудливий, безмежний.

3)    Як пишуться прислівники із часткою –хтозна-:

а) окремо;

б) через дефіс.

4)Які розділові знаки треба поставити у реченні: Калина – символ України:

а) кому;

б) тире.

5)У якому реченні є звертання:

а) Мово рідна! Ти для мене, як мати, єдина.

б) Звичайно, всі правила треба вивчти.

6)Як пишуться складні слова, утворені від незалежних основ:

а) через дефіс;

б) разом.

7) Яким способом утворене слово шкільний:

          а) складанням;

б) суфіксальним.

8) Що є граматичною основою у реченні: Сьогодні учні на уроці розказували вірш:

а) вірш розказували;

б)  учні розказували.

9) Яке речення є простим:

а) Ми святкуємо День Перемоги;

б) Надійшла весна весела, ожили міста і села.

10) У якому слові букв менше, ніж звуків:

 а) дощ;

б) ялина.

11) Яке із цих слів є власною назвою:

а) Біблія;

б) книга.

12) У якому сполученні слів є прийменник:

а) учні і вчителі;

б) прийти до школи.

            –Підведення підсумків конкурсу, нагородження переможців.

–       Звучить пісня «Бажаєм щастя».

–        

Учитель: Українська мова – це не лише правила, частини мови і синтаксичний розбір. Це надзвичайно цікавий предмет, на якому можна погратися.

        –Ігри -жарти «Веселі рими»,

                       «Анаграми».

Ведучий 1. Мово!

                    Всеславній тобі і знедоленій всує

                    Вклонюся літами у завтрашній день.

                    До тебе майбутнє, мов свічку, несу я,

                     Не згасла б лишень.

Ведучий 2. Мово!

                   Ти пісня найперша і та, що остання,

                   Яку не зміню ні на які пісні.

                   Тобі, всеземній, найсвятішій, прохання:

                   Лишись у мені!

Сценарій літературної композиції

присвяченої 240 річниці з дня народження

І. П. Котляревського.

«Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди.

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть.»

– Учень читає вірш І.Я. Франка «Котляревський.»

1 ведучий. Народився Іван Петрович Котляревський 9 вересня 1769 року в Полтаві у родині дрібного чиновника. Мати – Параска Леонтіївна Жуковська походила родом із сім`ї козака Решетилівської сотні.

2 ведучий. Достовірних даних про те, де  здобув Іван початкову освіту немає. Мабуть, у дяка, у церковно-приходській школі. З лютого 1789 року він навчається у Полтавській духовній семінарії. Тут студент найбільше любив літературу і досить рано виявив певний талант до віршування, друзі прозвали його « римачем.»

1 ведучий.  Учився юнак добре – його в числі кращих учнів було направлено для подальшого навчання в Петербург. І не поїхав він лише тому, що в цей час не був вдома: навчав по селах поміщицьких дітей, заробляючи собі на прожиток

2 ведучий. У 1789 році двадцятирічний юнак залишає семінарію і стає на шлях трудового життя. Працював протоколістом Полтавської дворянської опіки, згодом – домашнім учителем. У цей час розпочинає свою багаторічну працю над знаменитою « Енеїдою.»

– Учень і учениця читають уривки із поеми « Енеїда.»

1 ведучий. У 1769 році залишає вчителювання у поміщицьких маєтках і поступає на військову службу. 12 років віддав він їй. Брав участь у російсько-турецькій війні, обіймаючи високу і відповідальну посаду – ад`ютанта командира корпусу генерала. У 1808 році вийшов у відставку.

2 ведучий. Два роки у Петербурзі намагається влаштуватися на роботу, але даремно. І повертається він у рідну Полтаву, де в 1810 році одержує скромну, але почесну посаду наглядача, тобто помічника директора, у « Будинку виховання бідних дворян.»

Був він ласкавий і добрий у ставленні до дітей, хоча і розсудливо вимогливий. Про нього далеко линула слава, як про доброго, чесного і вмілого вихователя, знаючого спеціаліста.

– Звучить пісня.

1 ведучий. У серпні 1812 року Івану Петровичу (на той час уже літній людині) довелося знову повернутися до військової служби: за дорученням генерал-губернатора він формує 5-й козацький полк для участі у війні з Наполеоном. За 17 днів полк був сформований. Та безпосередньої участі у війні 1812 року письменник не брав.

2 ведучий. Цікавою і досить важливою сторінкою в біографії Івана Котляревського є його театральна діяльність. У 1818 році його призначено директором Полтавського театру. Був він тут і режисером і актором. Для свого театру написав дві п`єси – « Наталка-Полтавка» і «Москаль-чарівник».

– Інсценізація уривку і із п`єси « Наталка-Полтавка».

1 ведучий. З 1827 року І. П Котляревського призначають ще на одну посаду – опікуном « богоугодного закладу», куди входили лікарня, притулок для інвалідів, пологовий будинок. Полтавці щиро любили  Котляревського – палкого захисника скривджених і знедолених.

2 ведучий. Та невблаганний плин часу висотував сили, підривав здоров`я. Письменник нездужає, рідко виходить із дому. У 1835 році він за станом здоров`я залишає службу. Невблаганна смерть все ближче і ближче підступає до тяжко хворого письменника, який неодружений, самітньо, доживав свого віку, відпустивши на волю дві сім`ї кріпаків, що належали йому.

1 ведучий. З винятковим терпінням переносив він страждання трирічної тяжкої хвороби (подагри) і тихо згас на 70-році життя 29 жовтня 1838 року. Тут же, в Полтаві, був похований.

2 ведучий. Прекрасна людина назавжди пішла з життя. Але пам`ять про неї живе у наших серцях і донині. І, насамперед, у його безсмертних творах.

-                                                                                                                     Інсценізація уривку п`єси « Москаль-чарівник ».

1 ведучий. Іван Петрович Котляревський – велике серце України, піснетворець, добрий і мудрий пророк. Хто його не знає? Хто разом з ним не реготав до впаду, не піднімався в синє, як океан, піднебесся на широких і могутніх крилах його чарівних творів? Хто не журився, не  плакав, не радів за його героїв?!

2 ведучий. У свої безсмертні твори переливав гарячу любов до рідного народу, його героїчної історії, до його пісень і дум. І народ віддячує йому такою ж любов`ю. Збулися пророчі слова Т.Г.Шевченка.

–       Учень читає вірш Т.Г.Шевченка « На вічну пам`ять Котляревському.»

– Учні кладуть квіти до портрета Івана Петровича Котляревського.

–Звучить музика.